Дизайн інтер’єру є фізичним засобом, який може підкріпити бажану поведінку в певних типах приміщень. Наприклад, сприяти відпочинку або стимулювати спілкування. Залучення психології до процесу проектування інтер’єрів може призвести до кращої продуктивності, збільшення продажів та прискореного відновлення здоров’я. Простір слід проектувати відповідно до соціальних та психологічних потреб людей, що ними користуються.
Доведено, що рослини у штучному середовищі покращують настрій та прискорюють відновлення після стресу та хірургічного втручання. Пацієнти з хворобою Альцгеймера частіше губляться в одноманітних інтер’єрах, і рідше роблять це, якщо їх дизайн включає багато візуальних орієнтирів та має привабливий зовнішній вигляд.
Отже дизайн інтер’єру впливає на нашу поведінку, настрій та здоров’я. Але у цій статті ми розглянемо, чому інтер’єр подобається або не подобається людям з точки зору психології.
Що є красивим і що є некрасивим?
Судження про красу є визначальним чинником нашої готовності жити в приміщеннях.
У психології простору є теорія середовища існування яка стверджує, що людина отримує естетичне задоволення від приміщення, якщо воно задовольняє його біологічні потреби, і в першу чергу сприяє виживанню.
Якщо приміщення є гарним притулком, де можна безпечно сховатися від загроз і там перебувати непоміченим, яке дозволяє гарно бачити, що відбувається назовні, воно буде сприйматися естетично привабливим. Такі місця історично виявилися корисними для виживання нашого виду.
Інтер’єр має викликати відчуття безпеки. Ніхто не хоче входити в простір де він не відчуває себе спокійним.
Наш емоційний відгук на середовище є результатом автоматичного психологічний процесу, який дозволяє нам виявляти і звертати увагу на сенсорні подразники, важливі для нашого добробуту, а також провести когнітивну оцінку середовища.
За долю секунди мозок оцінює:
відкритість та розмір (приватність, перспектива споглядання, контроль простору);
організацію простору (легкість пересування, зручність та функціональність, можливість втечі або захисту у разі небезпеки, надійність та міцність);
природність/штучність (інтерес, геометрія, гармонія, візуальна складність, освітлення, кольори, рослини);
соціальний зв’язок/статус (персоналізація, можливість отримати допомогу, гарні відносини з іншими людьми, дотримання соціальних стандартів);
сенсорна стимуляція (кольори, запахи, холод/тепло, протяги, свіжість повітря, шуми, освітлення, матеріали).
Результатом такої оцінки є емоційний відгук – приміщення або подобається або не подобається, гарно ви себе почуваєте у просторі чи ні.